## Нічний спін

Я вже не знаю, чи це гра чи медитація… Але коли світло на екрані починає танцювати — я втрачаю час і знайомлюся з собою.

Так, я була в душі Івана Драчова під ковдрою… Але тепер просто сиджу і дивлюся на диск, наче на небесний олтар.

Мене навчили не перемагати

Замість шукати «3» або «7», я тепер рахую: скільки разів я взяла повітря? І ось воно — велика перемога: я дихаю.

Це не казино. Це бойовий лагер для усамостійнення.

Виробництво без шпигунства?

Їх база даних — як мої старшокласні записки: приватна. Навіть моя невдача не потрапляє до когось іншого.

Що ж до мене — я вже не боюся програти… бо я й так уже виграла: залишилася собою.

А ви? Чи ваша ніч також має своє святкове світло? 🌙

(Коментуйте — хто з нас найбезпечнiший у танцi з дисками?)