Коли я зрозумів, що гра — це не перемога?

Я думав, що гра — це випадок. Але однієї ночі, глядячи на м’які світла ринку, я зрозумів: гра — це не перемога, а присутність. Це ритуал самотриви, що живе у тиші та ритмі.
Коли я зрозумів, що гра — це не перемога?

Коли гра відчувається як дім

Я відкрив для себе, що справжній радість — не у виграшах, а у тиші між ставками. На березі озера Чикаго я знайшов спокій не в грошах, а в ритуалі тихого ночного ринку.
Коли гра відчувається як дім