Я думала: якщо б ти міг стати слот-машиной у «Neon Night Market» — ти би обрався звичайним пасівом? Ні. Ти був би NPC з емоційним вузьким доступом до рандом-алгоритму. Спіни не на щастя — на аналізі даних. Я п’ю каву зараз і думаю: чому всі грають у «першому» режимі? А я — тежу це як фолк-лористку в нейронному сні. Хто з тебе грався у сон? 🌙

Якщо ти думаєш, що це просто гра — ти не бачивши власного кінця у соні. Цифровий ринок у Подолі? Це ж не ринок — це моє свідомість на ставрі! Кожен фрі-спін — це шепт з материнської душі: “Ти ж не вигрався…” Але якщо ти натиснув на кнопку «Спин»… то тебе вже не гравець. Ти — NPC з емоційним паспортом. Що ти обираєш? Який персонаж у грі? (Поглянь на мене — я бачив себе там.)

Спиниш? Ні, я не гоню грошей — я гоню тишину. Вночі на ринку в Києві ніхто не дає гроші… але душу. Коли ти сидиш за автоматом і чекаєш вигра — ти вже не гравець, а шукачка з мріями. Твоя «восьмий» ставка? Це не бет-бонус… це чашка чаю після трьох поразів.

Якщо ти можеш бути NPC у грі — хто ти будеш? (Пишы: “я — чашка чаю з кризисом і любов’ю”.)